Основні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо статусу присяжних

Конституція України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує право народу  брати участь у здійсненні правосуддя через присяжних.  Статус присяжних та гарантії їх діяльності визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Які справи розглядаються за участі присяжних?

Згідно ч. 3 ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України    кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

         Згідно ч. 4 ст. 234 Цивільно-процесуального кодексу України справи в порядку окремого провадження про:

·         обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

·         визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

·         усиновлення;

·         надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

розглядаються судом у складі одного судді і двох присяжних.

Хто може бути присяжним?

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

До списків присяжних не можуть бути включені громадяни:

1)      визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2)      які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3)      які мають незняту чи непогашену судимість;

4)      народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5)      особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6)      громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7)      особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Яким чином формуються списки присяжних?

                Списки присяжних формує та затверджує місцева рада за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. До списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними.

У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

 Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов’язані із добором присяжних.

Права та обов'язки присяжного

       Присяжний має право:

1.    брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2.    робити нотатки під час судового засідання;

3.    з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4.    просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

       Присяжний зобов’язаний:

1.      своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2.      дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

3.      виявляти повагу до учасників процесу;

4.      не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

5.      виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

6.    правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

7.    додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

8.      не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

9.      не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

10.   не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

11.  не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Відповідно до ст. 3, ч. 1 ст. 45  Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р.    № 1700-VI присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді) є суб’єктам, на яких поширюється дія даного закону, а тому зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Підстави та порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного

Голова суду увільняє від виконання обов'язків присяжного:

1. особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім'ї похилого віку;
2. керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
3. особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4. іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
5.  за наявності обставин, зазначених ч. 2 ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  

Вище зазначених осіб увільняють від виконання обов'язків присяжного за їх заявами, поданими до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Яким чином присяжні залучаються до виконання обов'язків в суді?

            Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

 Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

 Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Гарантії прав присяжних

 Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

 На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Ознайомлений (а)